Как вас затронул кризис?Как вас затронул кризис? Опции

[dreams]

Думаю, каждый из экстра-семьи начал так или иначе ощущать на себе наступление экономического кризиса в Украине. И, несмотря на веру в светлое будущее, каждому есть чем быть недовольным сейчас. В этом топике вы можете выразить свое отношение к кризису, рассказать о самом сильном впечатлении или событии, связанном с ним. Интересно также, повлияет ли он на посещаемость предстоящих музыкальных мероприятий?

[InaVal]

Понравилась статья...


Гривня падает, экономика тоже




Гривня ежедневно падает. Украинцы не очень понимают, что собственно происходит, но точно знают, что ничего хорошего для них.

Пересічний українець доларів масово не купує, бо їх просто ніде немає.

Курс купівлі долара в комерційних банках Києва 26 листопада зафіксований у середньому на рівні 6,60 гривні за долар, продажу – 6,70 гривні, а торги на міжбанківському валютному ринку завершилися вже на позначці у 7 гривень за один долар.

Нацбанк закликає не скуповувати долар. "Як тільки заспокоїться ажіотажний попит на валюту, одразу зупиниться курс. Якщо продовжуватиметься практика за будь-яку ціну добути цей "зелений", то так і триватиме далі", – заявив перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов.

Долари скуповують банки, щоб гасити їхні закордонні кредити, і для цього використовують гривні, які їм надав Нацбанк, щоб підтримати їхню неліквідність.

Міністр фінансів Віктор Пинзеник назвав це явище "економічним егоїзмом, коли підтримка банків не супроводжується простягнутою рукою назустріч економці. Практично рефінансування комерційних банків пішло не для оживлення економіки, а для роботи на валютному ринку".

Орієнтований на імпорт бізнес не може працювати

Український бізнес, переважно орієнтований на імпорт, просто не знає, яким чином їм укладати угоди і по якій ціні продавати товари. Крім того, оптові постачальники різко підвищили свої ціни, і ті, хто торгує вже вроздріб, мусять піднімати ціни. Але торгівля дуже уповільнилася, бо люди не мають грошей або ж не ризикують витрачати їх. Дехто втратив уже роботу, а інші бояться того, що це може статися й з ними.

Крім того, ті хто наймає житло, а таких дуже багато у великих містах, змушені розраховуватися кожного разу по вищому курсу, а ті, хто взяв кредити, вже отримали листи від банків про підвищення відсотків. Торговельні мережі обережно заявили про зниження купівельної активності на 10% і вже з"явилися рекламні оголошення про зниження цін на окремі товари. Але Товариство захисту прав споживачів попереджає, що найперше намагатимуться збути товар, у якого вже закінчився термін придатності.

Причини кризи

Якщо залишити в стороні вплив світової фінансової кризи, то в самій Україні є цілий комплекс факторів, які призвели до того, що зараз маємо із курсом гривні.

Експерти вважають, що до цього спричинилася недалекоглядна, націлена на швидкий прибуток будь-якою ціною, політика комерційний банків та основних гравців у сфері виробництва; переважна орієнтованість українського бізнесу на посередництво і на імпорт, а також прорахунки держави та, звісно, тепер ще й політична криза.

А екс-міністр економіки, доктор економічних наук Володимир Лановий вважає, що не останню роль у дестабілізації економічної ситуації в країні відіграє Національний банк.

"Треба міняти роботу Національного банку повністю. Його дії, його політика, його регуляції – деструктивні. НБУ не керується наслідками для економіки, а керується наслідками для банкірів-спекулянтів, для державних цінних боргових паперів і абсолютно не володіють макроекономічним баченням наслідків для економіки", – каже Володимир Лановий.

Експерт вважає, що в Україні не було об"єктивних підстав для таких істотних коливань на ринку валют. Але спочатку Нацбанк вирішив, що інфляція — основна загроза для економіки, і почав різними засобами боротися із грошовою масою. Але дії були настільки сильними, що дестабілізували кредитно-валютний фінансовий ринок України. Це "вилилося в зменшення кредитування економіки, у збільшення процентних ставок та у значному коливанні курсу валюти".

Тоді Нацбанк вирішив перейти до нової політики в цьому процесі і дати свободу курсу. Цього ж, до слова, вимагає й Міжнародний валютний фонд. Але це лише погіршило ситуацію, бо люди перестали довіряти банкам і самому Нацбанку. Зараз головне завдання – відновити довіру.